СТОРІНКА ПАМ’ЯТІ

Герої не вмирають!

Назарчук Микола Олександрович     

Дата та місце народження: 26 березня 1982 р., м. Радомишль, Житомирська область.

Дата та місце загибелі: 10 лютого 2015 р., с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Сержант з МТЗ.

Підрозділ: 95-а окрема аеромобільна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 10 лютого 2015 р. під час вогневого контакту ротно-тактичної групи з бойовиками з 13.00 до 14.00 в районі с. Спартак, Ясинуватського району, Донецької області.

Разом з Миколою загинули солдат І. Рудніцький, старшина С. Порозінський, солдат О. Саєнко та солдат А. Ущапівський.

Сімейний стан: Залишилися дружина та дві доньки .

Місце поховання: м. Радомишль, Житомирська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 3, місце 17.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

___________________________________________________________________________________________

Плацинський Павло Янович 

Дата та місце народження: 8 лютого 1978 р., м. Радомишль, Житомирська область.

Дата та місце загибелі: 9 лютого 2015 р., с. Логвинове, Бахмутський район, Донецька

Звання: Старший сержант.

Посада: Механік-водій.

Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Зник безвісти 9 лютого 2015 р. коли дві машини бригади попали під обстріл поблизу села Логвинове у верхній частині «дебальцівського виступу» на трасі між м. Дебальцеве і м. Артемівськ (Донецька область). Пізніше стало відомо, що Павло був захоплений у полон і розстріляний російськими бойовиками. Впізнаний серед загиблих. Похований. Разом з Павлом загинули молодший сержант О. Бердес та сержант В. Демчук.

Місце поховання: м. Радомишль, Житомирська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 1, місце 19.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

________________________________________________________________________

Хаустович Сергій Олегович   

Дата та місце народження: 8 квітня 1980 р., м. Куйбишев, РРФСР.

Дата та місце загибелі: 10 лютого 2015 р., м. Краматорськ, Донецька область.

Звання: Старший солдат.

Посада: Водій-електрик.

Підрозділ: 95-а окрема аеромобільна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 10 лютого 2015 р. під час обстрілу російськими бойовиками з боку Горлівки з РСЗВ «Смерч» аеродрому м. Краматорська (Донецька область).

Сімейний стан: Залишилася дружина та дві доньки.

Місце поховання: м. Радомишль, Житомирська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 3, місце 22.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

__________________________________________________________________________________________

Півоваренко Павло Васильович  

Дата та місце народження: 2 вересня 1975 р., м. Радомишль, Житомирська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Горбатенко, Старобешівський район, Донецька область (47°45'08.5"N 38°06'08.1"E).

Звання: Полковник.

Посада: Т.в.о. командира бригади.

Підрозділ: 51-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором. Був на броні БМП-2 з бортовими номерами № Н08ЖТ3064 та № Н06ЖТ7769, яку знищили на дорозі поміж с. Горбатенко та Новокатеринівка. У цьому БМП-2 загинули Кушнір І.М., Іонов В.А.. 30 серпня 2014 р. тіло Півоваренко П.В. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Упізнаний за тестами ДНК. Похований.

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Сімейний стан: Залишилась дружина та двоє синів.

Місце поховання: м. Київ, Лук'янівське військове кладовище

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 4, місце 27.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 258/2016 від 17 червня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

Герой України .

Указом Президента України № 630/2021 від 10 грудня 2021 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", присвоєно звання «Герой України» (посмертно).

__________________________________________________________________________

Мельник Валерій Іванович    

Дата та місце народження: 23 червня 1966 р., м. Радомишль, Житомирська область.

Дата та місце загибелі: 26 березня 2017 р., с. Малинівка, Слов'янський район, Донецька область.

Звання: Полковник.

Посада: Начальник управління організаційно-планового та експлуатації.

Підрозділ: Центральне автомобільне управління Озброєння ЗСУ.

Обставини загибелі: Загинув 26 березня 2017 р. в результаті авіакатастрофи військового гелікоптеру Мі-2, яка сталася біля с. Малинівка (Слов'янський район) Донецької області, в 13 км від аеродрому м. Краматорська. Разом з Валерієм загинули підполковник Є. Волошин, капітан Д. Мовчан, старший лейтенант Р. Кандул та полковник В. Калитич.

Місце поховання: м. Радомишль, Житомирська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 3, місце 27.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 138/2017 від 22 травня 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

1988 року закінчив з відзнакою Київське вище танкове інженерне училище. Свою офіцерську службу розпочав у Групі радянських військ у Німеччині, на посаді заступника командира танкової роти з озброєння та заступника командира окремого танкового батальйону з озброєння. Після розпаду СРСР повернувся в рідну Україну, служив на посадах заступника начальника автомобільної бази з технічної частини, начальника автомобільної служби центру забезпечення Міноборони. 2003 року закінчив з відзнакою Національну Академію оборони України. Проходив службу на посадах заступника командира полку з озброєння, начальника відділу оборонного планування Головного управління оперативного забезпечення ЗСУ та начальника управління ОПЄ — заступника начальника Центрального автомобільного управління Озброєння. Близько 20 разів нагороджувався відзнаками Генштабу, Міноборони України та державними нагородами. Під час виконання обов'язків начальника Озброєння штабу АТО організував та особисто керував технічним забезпеченням військ, залучених до виконання бойових завдань.

_______________________________________________________________________________________________