На щиті, але з перемогою в серці до рідного дому повернувся Микола Кондратюк
Сьогодні наше небо стало біднішим на одну земну зорю і водночас багатшим на ще одного Ангела-Охоронця.
З глибоким сумом і невимовним болем Радомишльська громада прощалася з Героєм — Кондратюком Миколою Юрійовичем, людиною, чий життєвий шлях став частиною історії сучасної боротьби України за незалежність.
Микола Юрійович народився 19 травня 1994 року в селі Чайківка. Навчався у місцевій середній школі. У пам’яті односельців він назавжди залишиться щирим, світлим юнаком — сином, другом, однокласником, який мріяв про майбутнє і будував плани на життя.
Після закінчення школи у 2012 році проходив строкову військову службу — важливий етап становлення його характеру. Та вже у 2014 році, коли Україна зіткнулася з війною, Микола без вагань став на її захист.
Дванадцять років він віддав служінню Батьківщині. Дванадцять років окопів, бліндажів, постійної небезпеки, відповідальності та мужності. Він пройшов найгарячіші напрямки, бачив жахіття війни, втрати побратимів, але залишався незламним — справжнім воїном, опорою та захистом для своєї країни.
Його серце витримало сотні обстрілів, вистояло у найтяжчих боях, але зупинилося на рідній землі. У цьому серці жила безмежна любов — до України, до рідного дому, до людей, яких він захищав.
Низький уклін батькам, які виховали справжнього Героя. Ваш син — гордість громади, приклад мужності, честі та самопожертви для всіх поколінь.
Світла пам’ять про Миколу житиме у кожному спокійному ранку, у дитячому сміху, у мирному небі — у всьому, що він захищав ціною власного життя.
Ми не маємо права забути. Ми зобов’язані пам’ятати і шанувати його подвиг.
Ти повернувся додому на щиті, але з перемогою в серці.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні!
Більше фото на сторінці Фейсбук
