У Радомишльській громаді попрощалась зі своїм Героєм Володимиром Науменком
І знову Радомишльська земля приймає свого сина…
До лав небесного воїнства доєднався Володимир Васильович Науменко.
Народився захисник 24.07.1969 року в с. Кичкирі. Тут проходило його дитинство та юність. В рідному селі закінчив середню школу. Відслужив строкову службу.. Повернувся до рідного краю. Свою трудову діяльність почав в сусідньому селі Ставки водієм. Потім робота у ДП «Радомишльське ЛМГ». Створив родину. Виховав четверо дітей- трьох доньок і сина. .
Володимир був працелюбним, чесним, сміливим, добрим та усміхненим чоловіком. Завжди приходив на допомогу. Знаходив спільну мову з усіма людьми. Він був справжнім патріотом України.
Тому з перших днів повномасштабного вторгнення Володимир Науменко став на захист Батьківщини. Служив у місцевій роті охорони стрільцем-водієм, виконував завдання оборони та захисту.
28.03.2024 року переведений до 152 ОМБР на посаду водія 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї 1 єгерського батальйону.
Мужній воїн, вірний захисник, надійний побратим, добра людина порадник – таким був наш Герой…
На жаль 26 серпня 2024 року Володимир отримав тяжкі поранення під час виконання бойового завдання поблизу с. Снагість Курської області, рф.
31 серпня серце Героя зупинилось у Головному клінічному шпиталю…
Поховали Героя 10.09.2024 в рідному селі Кичкирі.
Володимир Васильович Науменко прожив гідне життя і віддав його заради нас, заради миру, заради рідної держави та мирного майбутнього дітей.
На жаль, війна забирає від нас цвіт нації – молодих, мужніх, відданих Україні патріотів. Але Герої української землі не вмирають і світла пам’ять про них буде жити вічно в широких пшеничних полях, синьому небі, в бистрих водах наших річок.
Наш захисник нині серед Війська Господнього, охороняє рідних та Україну з Небес. Вічна пам'ять його душі! Вічна слава його подвигу в ім'я Батьківщини!
Слава Україні!
Героям слава!
