Радомишльська громада у скорботі: герой повернувся додому на щиті
Ще один Герой приєднався навіки до Небесного Українського Війська… Одягнувши білосніжні крила янгола, він став у ряди Небесної чоти, щоби з високості захищати рідну землю і рід український.
Сьогодні, 11 лютого 2024 року, наша Радомишльська громада зустрічала і проводжала в останню дорогу з почестями, стоячи на колінах і зі сльозами на очах 36-річного Прокоф’єва Максима Володимировича.
Народився захисник 07.09.1987 року в с. В. Знам’янка, Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області.
Разом з батьками жив в с. Лутівка. Ходив до школи. Здобув середню освіту. У 2006 році закінчив ПТУ -34 у м. Радомишль та здобув спеціальність слюсар-ремонтник.
Працював ТОВ «Деревообробна компанія» оператором сушильних установок.
Максим був призваний по мобілізації 31.10.2023 року до навчального центру. Потім проходив службу в 82 бригаді ДШВ на посаді старшого стрільця десантно-штурмового взводу, 6 десантно-штурмової роти, 2 десантно-штурмового батальйону.
На жаль, 31 січня 2024 року Максим героїчно загинув на полі бою в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Героя вважали безвісти зниклим. В ході пошукових заходів тіло захисника було знайдено.
Воїн повернувся до рідної землі.
Йому навіки 36…
Смерть молодого хороброго воїна – це непоправна втрата для рідних, друзів та громади.
У цій страшній війні Україна втрачає своїх найкращих синів і доньок, а рідні втрачають найдорожчих серцю людей.
Ми усвідомлюємо якою надто високою ціною дається нам ця перемога.
Нехай світла пам’ять про мужнього Воїна, який віддав своє життя за Україну, назавжди залишиться в серцях людей!
Герою слава і вічна пам’ять!
