Звернення міського голови Володимира Тетерського до Дня пам’яті жертв голодоморів
Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932 – 1933 років, історія не знає. Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства. За своїм вражаючим масштабом Голодомор можна порівняти тільки з втратами нашого народу від Другої світової війни.
В останню суботу листопада вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років. У цей скорботний день ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців і сучасне покоління. У період з квітня 1932 по листопад 1933 рр., тобто приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони безневинних людей. На підтвердження страшних наслідків Голодомору в Україні дослідники називають різні цифри жертв, так щодня вмирало приблизно 25 тис. осіб, тобто понад 1000 осіб щогодини, або ж – 17 осіб щохвилини. На Радомишльщині загинули від голоду діти, дорослі, цілі родини- тисячі і тисячі людей.
Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про невинно убієнних наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду. Хай найвищим пам’ятником мільйонам жертв України буде світлий храм нашої душі, сповненої скорботи та молитвою за їх упокоєння!
У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше ми повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі.
Сьогодні у жалобі складаємо співчуття нащадкам, родинам загиблих. Нехай Господь Бог прийме їхні душі до Царства Божого, а нас укріпить у вірі, надії, любові.
Міський голова Володимир ТЕТЕРСЬКИЙ
