Міська оглядова вежа (Водонапірна вежа)
Місце розташування – у центрі м. Радомишля, поряд із Свято-Миколаївським Собором, на території ЗОШ № 5.
1746-го року Радомишль стає резиденцією уніатських митрополитів, по суті, столицею Уніатської (тепер-греко-католицької) церкви – одного із ключових гравців на політичній, соціально-економічній, релігійній мапі тодішньої Речі Посполитої. У місті розміщувалась консисторія – орган управління справами митрополії, духовна семінарія, митрополичий дім (всі будівлі збереглися дотепер). По суті, Радомишль ста центром багатьох подій XVIII ст. на Правобережній Україні. У 1783р. поряд з консисторією розпочалось будівництво величного собору, яке з приходом на наші терени Російської імперії, на жаль, припинилось. Проте, на частині фундаменту цього собору у 1911 р. було збудовано Водонапірну вежу, яка, поряд із своїм основним призначенням, використовувалась як пожежна каланча, а також як оглядовий майданчик для обмеженого кола осіб, наприклад, фотографів(збереглися світлини зроблені з неї у 1913 році).
Водонапірна вежа – яскравий зразок промислової архітектури, побудована у 1911 році архітектором К.Еншом. Є однією із візитівок міста.
Матеріал підготовлено у співпраці з місцевим істориком Цвіком Геннадієм, автором книги «Історія Радомишля» (у 2015 році автор здобув перемогу в обласному щорічному конкурсі «Краща книга року»).
