Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
11 квітня за ініціативою ООН в світі відзначають Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. У багатьох країнах 11 квітня, в Міжнародний день визволення в'язнів концтаборів, проходять зустрічі, покладання квітів на місця, де стояли мури таборів, та на могили загиблих в'язнів.
Друга світова війна завершувалась у Європі весною 1945 року перемогою над гітлерівською Німеччиною, командування якої в агонії приймало ще одне злочинне рішення - знищити в'язнів концтаборів. В березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. У такій складній ситуації 11 квітня 1945 року в'язні найбільшого концентраційного табору Бухенвальду підготували й підняли збройне повстання - безпосередньо перед прибуттям американців. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті.
Передові загони радянських і союзних військ, які визволяли місто, підтримали повстанців. Від неминучої смерті було врятовано майже сто тисяч полонених. Пізніше, до 30 квітня, були звільнені також в'язні Заксенхаузена, Равенсбрюка, Дахау.
Підраховано, що в Дахау, Бухенвальді, Освенцімі загинуло 12 млн людей із 30 країн світу. Серед загиблих було багато дітей. До армії колишніх в'язнів можна зарахувати й тисячі в'язнів радянських концтаборів.
11 квітня — день входження американців на територію Бухенвальду — і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів». Після переходу табору під юрисдикцію СРСР табір було долучено до системи концентраційних таборів НКВС, а 1948 повністю інтегровано в систему ГУЛАГ.
Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в’язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.
За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу.
