Кому троянди? І не тільки…
Ми всі хочемо жити в чистому місті де є привабливі куточки відпочинку, які милують око містян. Де не зустрінеш ані папірця, ані будь-якого іншого сміття на вулицях міста.
Хочемо щоб місто набувало гарного європейського вигляду, тішило впорядкованими клумбами та квітниками. А що ми робимо для цього? Чи замислювався бодай хтось скільки він висадив дерев та кущів, посадив квітів на клумбах? Коли він останній раз брав участь у толоці (прибирання навколишніх територій)? І взагалі, куди він скидає сміття з свого помешкання? Мабуть одиниці.
Саме ці одиниці намагаються зробити наш Радомишль екологічно чистим містом. Вони не чекають «вказівки» і впорядковують території, прибирають сміття і не хваляться тим, що зробили. Для них це буденні справи.
Щороку висаджують квіти біля Радомишльського центру зайнятості, і що разу їх викопують. Посадили молоденькі туї біля пам’ятника Т.Г. Шевченку – вкрали. Посадили молоді саджанці дерев – зламали. За кошти працівників міської ради придбали та висадили кущі троянд біля адмінбудівлі, а незабаром вони повинні були розпуститися і радувати всіх своєю красою – вночі вкрали. Прикро, але деякі радомишляни не оцінили такі ініціативи. Такі крадіжки та дії— це справжній вандалізм.
І це роблять не пришлі люди, а ми самі. Ніхто не приїхав з сміттям до нас і не скинув його з Києва чи Житомира.
І наскільки треба не любити й не поважати своє місто, щоб створювати стихійні смітники, ламати деревця, викрадати квіти – забруднювати його красу та автентичність. Не вже ми так не хочемо жити в чистоті?
Тож коли ми, шановні радомишляни, почнемо змінюватись та любити свій край?
Давайте разом будемо берегти своє місто, розвивати його, дбати про чистоту та порядок. Тож давайте почнемо з себе, з маленького внеску кожного з нас у спільну справу – і тоді наші прагнення будуть успішними.