«Голодомор… Вогонь вічного спомину»
саме під такою назвою пройшла година історії, яку провели 22 листопада працівники КЗ «Публічна бібліотека-медіатека» для учнів 8-А та 8-Б класів Радомишльської гімназії.
Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв. Нині ми вшановуємо 85-річницю цієї страшної трагедії української нації.
В руках, що виростили хліб
Не залишили і зернини,
Ні, рід наш в горі не осліп –
Ти все згадаєш, Україно!
Голодомор в Україні тривав два роки поспіль, спустошуючи села, викорінюючи покоління хліборобів та знекровлюючи націю. Гинули родинами, вулицями, хуторами, а в селах, де затухало життя, вивішували чорні прапори – символ перемоги тоталітарного режиму над українськими селянами.
1932-1933 рік. Найчорніший час в історії України. В світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю однієї з найродючіших і найблагородніших країн. Нині ми знаємо, що то було. Це був не голод, а штучно зорганізований, свідомо спрямований на вигублення українського народу Голодомор. Це була війна проти цілого народу, такого працьовитого, мирного і цілком безневинного.
Найсвятіший обов`язок сьогодні – зберегти пам`ять про всіх, хто не дожив, не долюбив, пам`ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути. Ми мусимо пам`ятати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинути страшною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя, аби цей гіркий досвід минулого ніколи не повторився.
Кажуть, що минуле не належить нікому. Воно – надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!
