«Я МАЮ ПРАВО!»
Юстиція гарантує права батьків у спілкуванні з дитиною: консультує
Міністр юстиції
Сплачую аліменти справно вже 2 роки, але колишня дружина не дає бачитись із сином. Що мені робити?
Іван Луцюк
Консультує Міністр юстиції Павло Петренко
Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами. Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває ми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини. Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.
Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?
Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.
Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною другого з батьків?
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати іншому, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.
Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?
Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.
За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.
У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Що буде у разі невиконання судового рішення?
У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?
Підготувати усі документи вам допоможуть у наших центрах (на Житомирщині їх 5) та бюро безоплатної правової допомоги (19).
Дізнатись, де розташований найближчий Центр, можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном «гарячої» лінії: 0 (800) 213-103.
Жителів сільської місцевості хочуть забезпечити доступними нотаріальними послугами
Сьогодні в Україні склалася несправедлива ситуація, за якої чимало громадян, насамперед віддалених сільських місцевостей, позбавлені можливості отримувати елементарні реєстраційні послуги за місцем проживання. Йдеться про 13 мільйонів українців, які мешкають у 29 000 населених пунктах і не можуть оформити спадщину чи заповіт, оскільки не у всіх районах є нотаріуси, а із понад 1100 вакансій на відповідні посади майже третина взагалі є незаповненими. На Житомирщині вакантними залишаються посади державних нотаріусів у 5-ти районах – Хорошівському, Ємільчинському, Лугинському, Любарському, Брусилівському.
Проблему неможливо вирішити будь-якими консультативними заходами, виїзними прийомами чи разовими інформаційними кампаніями. Потрібне системне її вирішення на законодавчому рівні, що і запропонувало Міністерство юстиції України. Законопроект №9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» передбачає запровадження інституту Уповноважених осіб Мін’юсту, які будуть відібрані серед державних службовців органів юстиції, що вже працюють у цій системі, і так само, як і інші працівники, нестимуть відповідальність за свою роботу. Вимоги до кандидатів – вища юридична освіта та досвід роботи від 3-х років.
Нові фахівці працюватимуть у віддалених селах та надаватимуть громадянам такі послуги, як оформлення права спадщини і дарування, видача свідоцтв про народження і смерть, засвідчення копій. А це дасть можливість забезпечити якісними, зручними, а головне – доступними послугами у сфері нотаріату жителів сільської місцевості.
1 жовтня ц. р. у парламенті було зареєстровано ініційований Мін’юстом законопроект №9140. Тепер – слово за народними обранцями.
