Радомишльська громада

Житомирська область, Радомишльський район

Головному центру спеціального контролю – 60 років!

Дата: 12.06.2018 16:03
Кількість переглядів: 156

Восьмого червня святкував свій 60 –ти річний ювілей з дня свого створення Головний центр спеціального контролю.

Цього дня, в міському  Будинку культури зібрались працівники центру та почесні гості.

Присутніх привітав начальник Головного центру спеціального контролю І. Толчонов.

Працівників центру вітали Радомишльський міський голова Володимир Тетерський та голова районної державної адміністрації Світлана Ковальчук.  Вони вручили Почесні грамоти  від міської ради, райдержадміністрації та районної ради кращим працівникам Головного центру спеціального контролю.

У своєму виступі Володимир Романович Тетерський зазначив, що зала міського Будинку культури за все її існування  не бачила стільки поважних гостей, а їх дійсно було багато.

         Слова вітання та подарунки линули і від гостей свята:

Голови Державного космічного агентства України П. Дехтяренка -  генерального директора Національного космічного  агентства  України 2005-2009 р.р., 2010-2014рр.,

 Героя України , академіка Академії технологічних наук України,  лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки  Ю. Алексєєва;

В. Присяжного, начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів, полковника, кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки;

І. Олійника - заступника Міністра оборони України з озброєння - начальника озброєння Збройних Сил України з червня 1992 по грудень 1994 року, генерал- полковника, головного наукового радника Державного конструкторського бюро «Південне», доктора технічних наук, заслуженого діяча науки і техніки, академіка Академії технологічних наук України.

В. Литвинова - начальника Управління ракетно-космічного озброєння Збройних Сил України до 1997р., заступника Генерального директора Національного космічного агентства України, заступника ГД НКАУ, директора НАНЦ, генерал-майора, лауреата Державної премії в галузі науки  та техніки, кандидата технічних наук;

Протоієрей Володимир, настоятель храму Святого великомученика Георгія (Побідоносця[u1] ) в смт. Городок,

Довідково

Служба спеціального контролю створювалася в період інтенсивних робіт із розробки ядерної зброї наприкінці 50-х - початку 60-х років минулого сторіччя, як засіб контролю за рівнем розвитку ядерних озброєнь в інших країнах методом безперервного контролю за діяльністю іноземних випробувальних полігонів засобами радіотехнічного, сейсмічного й аерозольного методів, а в подальшому акустичного,  магнітного і спектрографічного.

У 1951 році була здійснена перша реєстрація сейсмічного сигналу від повітряного ядерного вибуху на відстані 700 кілометрів від Семипалатинського полігону.

4 березня 1954 року Міністр оборони СРСР згідно пропозиції вчених прийняв рішення про створення в системі Головного розвідувального управління Генерального штабу Служби спеціального контролю за випробуванням ядерної зброї.

Постановою  ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 13 травня 1958 року за  № 514-242 та Директивою  ГШ № 557/146 від 31 травня 1958 року було передбачено формування частин спеціального контролю

В період з 1958 по 1973 роки основні зусилля діяльності служби спеціального контролю були направлені на технічне переоснащення лабораторій, подальше розширення мережі контролю, удосконалення в процесі зборі і обробки даних.

Служба на ділі довела реальну можливість реєструвати, досліджувати і ідентифікувати геофізичні явища Землі природного і техногенного походження.

68 радіосейсмічна лабораторія (в/ч 14167) була сформована в м. Сергіїв Посад(м. Загорськ)  Московської області в 1958 році. Наказом МО № 47 1959 року 7 червня було визначено днем створення військової частини  14167.  Формування військової частини проходило в складних умовах “холодної війни”, розробки новітніх видів ядерної зброї, можливості несподіваного розв’язання ядерної війни.

В першу чергу частина використовувалась як база для формування нових лабораторій і полігон для випробувань нових розробок в області спеціального контролю. Після  прийняття рішення про створення групи радіосейсмічних систем в червні 1977 року частина в складі 18 офіцерів і прапорщиків, 17 солдат та 3 сержантів була передислокована в м. Макарів-1 Київської області. З прибуттям на нове місце було почато будування майданчикової системи групування і центру збору та обробки інформації. В кінці 1978 року була введена в дію перша черга системи групування, яка складалася із 25 сейсмічних датчиків, приладної шахти і технічної будівлі, а також центр обробки на базі СЦВМ “Планета-3”. В 1980 році була прийнята в експлуатацію друга черга, в склад якої увійшли 3 виносні майданчики.

Частина протягом свого існування постійно удосконалювала засоби технічної розвідки і забезпечувала уряд країни достовірною інформацією про рівень розвитку ядерної зброї за кордоном, забезпечувала контроль за дотриманням договорів про заборону випробувань ядерної зброї. Завдяки цьому керівництво країни своєчасно приймало не тільки адекватні, але й технічно підтверджені політичні рішення.

З розпадом СРСР всі військові частини залишилися на території України, серед них і в/ч 14167.

В листопаді 1992 року особовий склад прийняв присягу на вірність народу України.

Деяка невизначеність в плані  майбутнього привела їх до послідовного підпорядкування різним структурам військового відомства.

Так, згідно наказу Міністра оборони України від 26 квітня 1992 року    № 931, 68 радіосейсмічна лабораторія була підпорядкована Метрологічній службі штабу Озброєння ЗС України.

Згідно з директивою Начальника Генерального штабу ЗС України від 25 січня 1993 року № 115/1/107 68 радіосейсмічна лабораторія була підпорядкована Управлінню хімічних військ ГШ ЗСУ.

Директивою Начальника Генерального штабу ЗС України від 12 серпня 1993 року № 115/1/678 військова частина була підпорядкована Управлінню ракетно-космічного озброєння.

Важливим документом по реформуванню служби спеціального контролю стала директива Міністра оборони від 2 березня 1994 року             № 115/1/120, згідно якої був сформований 12 Центр спеціального контролю (в/ч А 2619) з підпорядкуванням йому 31 окремої лабораторії спеціального контролю (в/ч А 1943), 68 радіосейсмічної лабораторії (в/ч А 1995), 40 окремої лабораторії спеціального контролю (в/ч А 2612) та 5 окремої учбової роти (в/ч А 2966).

Створення 12 Центру спеціального контролю (12 ЦСК) було обумовлено необхідністю оперативного управління та забезпечення функціонування успадкованих від СРСР сил та засобів спеціального контролю.

На 12 Центр спеціального контролю крім керівництва підлеглими частинами були також покладені задачі комплексного аналізу отриманих від лабораторії даних, встановлення фактів проведення ядерних випробувань і аномальних геофізичних явищ, подання встановлених доповідей, забезпечення взаємодії з Міжнародними центрами даних, зацікавленими міністерствами та відомствами України.

В квітні 1995 року 12 ЦСК заступив на дослідне чергування, а з початку 1996 року було почато несення цілодобового оперативного чергування.

Указом Президента України від 12 серпня 1996 року № 698 12 ЦСК був підпорядкований Національному космічному агентству України. На основі цього Указу і згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 1996 року № 1540 особовий склад центру був відряджений до НКАУ. Відповідно, 12 Центр спеціального контролю був реформований в Головний центр спеціального контролю.

З метою оптимізації структури і чисельності, згідно з наказами Генерального директора НКАУ від 24 квітня 2000 року № 70 і від 18 липня 2000 року № 131, були об’єднані Головний центр спеціального контролю та Північний регіональний центр спеціального контролю.  Головному центру спеціального контролю був наданий статус філії Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

В 2001-2002 роках за рахунок сил і засобів, які вивільнилися в результаті організаційно-штатних заходів, були створені додаткові групи спостереження Південно-Західного та Кримського регіонів.

Час підтвердив мудрість рішення про передачу 12 ЦСК до Національного космічного агентства України. З часом появились можливості для суттєвого покращення матеріально-технічного і фінансового забезпечення діяльності військових сейсмологів, а також активної їх участі в реалізації національної і міжнародних програм геофізичного моніторингу.

             На сучасному етапі Головний центр спеціального контролю виконує задачі здійснення контролю національними технічними засобами за:           

-           дотриманням вимог міжнародних договорів України про обмеження і заборону випробувань ядерної зброї;

-           випробуваннями ядерної зброї на іноземних випробувальних полігонах і проведенням ядерних вибухів у мирних цілях;

-           сейсмічною обстановкою й іншими геофізичними явищами на території України, а також на всій території Земної кулі;

-           радіаційною обстановкою в пунктах дислокації об’єктів спеціального контролю.

В 2001 році в ГЦСК було почато створення Національного центру даних - одного із основних елементів Національної системи сейсмічних спостережень України, який утворить єдину Національну систему збору та обробки інформації, яка об’єднає наземні, космічні і геофізичні засоби спостереження для забезпечення багатопериметричного моніторингу геофізичних явищ природного та антропогенного характеру на Землі і у космосі.

Користувачами інформації, яка отримується засобами спеціального контролю є цілий ряд центральних органів виконавчої влади і наукових організацій нашої країни, серед яких урядова інформаційна аналітична система, Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій, Інститут геофізики НАНУ.

В даний момент технічні засоби контролю розміщені на території України в пунктах спостереження. Багаточисельні датчики встановлені в спеціальних шахтах і свердловинах на глибині від 30 до 100 метрів.

Завдяки приладам ГЦСК 12 серпня 2004 року був зареєстрований вибух у результаті аварії на атомному підводному човні “Курськ” ВМС Російської Федерації в Баренцовому морі з визначенням його координат.

Сьогодні ГЦСК тісно взаємодіє з багатьма структурами міжнародної системи моніторингу. Однією із самих яскравих, участь в якій приймають спеціалісти ГЦСК – міжнародна програма ООН по контролю за виконанням умов Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань. У 2000 році для покращення якості рішення цієї задачі корпорацією SAIC (США) за кошти Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань була почата модернізація української сейсмічної станції PS-45, яка завершилась в 2002 році.

Завдяки участі в міжнародних програмах, ГЦСК тепер має доступ до багатьох мирових банків сейсмоданих, чим розширив свої можливості в реалізації покладених на нього задач і крім того, отримав фінансову підтримку від зацікавлених міжнародних організацій.

Структури спеціального контролю мають пряме відношення до проведення досліджень в Антарктиді.

В 1999 році було прийнято рішення про участь ГЦСК в Антарктичній програмі та незабаром на українській антарктичній станції “Академік Вернадський” було організовано сейсмоакустичне спостереження. В 1999-2000 роках був розроблений і підготовлений дослідний комплект апаратури. В 2000-2001 роках на станції був встановлений дослідний сейсмоакустичний комплекс з цифровою реєстрацією. Починаючи з 2000 року, на українській антарктичній станції було організовано сейсмоакустичне спостереження із використанням технічних засобів виявлення ГЦСК. В 2001-2002 роках була проведена модернізація комплексу реєстрації і виконані п6ерші дослідження по радіонуклідному моніторингу. В 2002-2003 роках проведення супроводження сейсмоакустичних спостережень та комплекс метеогідрографічних і геофізичних спостережень. В 2004-2005 роках фахівці центру продовжують роботу на станції по супроводженню сейсмоакустичних спостережень, моніторингу радону, приймають участь у медико-біологічгних програмах та комплексних геофізичних спостереженнях.

Сьогодні підрозділи ГЦСК продовжують своє удосконалення. В жовтні 2003 року на базі центру була проведена спеціалізована науково-технічна конференція “Проблеми створення автоматизованої системи геофізичних спостережень”. В її ході були внесені пропозиції по інформаційному об’єднанню всіх засобів спостереження, які розміщені в Україні, в єдину Національну систему сейсмічних спостережень. З часом в її складі може знаходитися і супутникова підсистема попередження та моніторингу землетрусів, яка створюється в рамках проекту “Попередження” Національної (Загальнодержавної) космічної програми України на 2003-2007 роки.

Реалізація Програми функціонування та розвитку Національної системи сейсмічних спостережень дасть змогу значно підвищити безпеку проживання населення в сейсмонебезпечних районах України, а також захист об’єктів від природних і техногенних катастроф.

 

 

 

 

 

 


 [u1]


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь