Всихання соснових насаджень
Багато людей міцно пов’язані з лісом, як із сильним, прекрасним і вічним витвором матінки-природи. На жаль, в останні роки - не вічним.
Намагання людини перетворити довкілля під своє розуміння доцільності, рано чи пізно, обертається якщо не трагедією, то принаймні драмою. Так сталося і з осушуванням боліт – стійка система циркуляції надземних і підземних вод, що забезпечувала сталий рівень річок і озер, тепер уже не здатна забезпечити достатньої водності території. З одного боку ті два градуси, на які підвищилася середня багаторічна температура повітря, обумовили й підвищене випаровування води та дефіцит вологи під насадженнями протягом літніх і осінніх місяців, що призвело до різкого падіння стійкості лісів. Саме про це, і не тільки, нам розповіла інженер захисту лісу Радомишльського ДЛМГ Валентина Миколаївна Бовкун:
- В звітному році ДП «Радомишльське ЛМГ» в оптимальні агротехнічні строки завершило лісокультурну кампанію. Підприємством створено молодих насаджень на площі 340 гектарів. В розсадниках усіх лісництв проведений посів насіння хвойних та листяних порід на площі 0,70 га. Через декілька тижнів розпочнемо проводити догляд за лісовими культурами та посівами у розсадниках.
Проблемою останніх років в лісовому господарстві України залишається всихання лісів?
- Якщо раніше вона носила винятковий характер, то зараз проблема набула досить таки загрозливих масштабів у зв'язку з посушливим кліматом. Площа усихання лісів щорічно збільшується. Проблема масового всихання лісів існує на більшості територій як України, так і всієї Європи. Це викликано зниженням рівня ґрунтових вод, і для дерев з поверхневою кореневою системою така ситуація стала критичною. Дерева просто не отримують необхідну кількість води, в наслідок чого знижується їх біологічна стійкість та зменшується імунітет дерев протидії шкідникам та хворобам лісу, і тому вони залишаються не захищеними перед стовбуровими шкідниками – короїдами та вусачами, а також шкідниками коріння. Серед поширених видів стовбурових комах, які можуть переносити збудників хвороб дерев сосни – верхівковий короїд.
Всихання має верхівковий характер і відбувається за такою схемою: верхня частина крони дерева спочатку рідіє, потім хвоя на верхівці дерева жовтіє, згодом пожовтіння або побуріння хвої охоплює більшу частину крони, причому хвоя не опадає, і врешті-решт дерево гине. Хвороба має гострий характер, і від появи початкових симптомів захворювання до повного всихання дерева минає один вегетаційний період.
Які наслідки поширення хвороби?
- Наслідками розвитку виявленої хвороби є погіршення санітарного стану соснових насаджень, всихання дерев і втрата технічної придатності деревини внаслідок «посиніння», зменшення її ринкової вартості, збільшення чисельності шкідників та їх поширення на суміжні ділянки деревостану.
Відповідно до висновків міжнародного семінару, який відбувся в республіці Білорусь в червні 2017 року, найбільш дієвим і суттєвим безальтернативним методом боротьби з поширенням розмноження шкідників на даному етапі є проведення санітарних рубок, спрямованих на оперативне видалення осередків ураження, під час яких видаляються сухостійні, так звані «мертві» дерева, котрі втратили ділову цінність і придатні лише як дрова.
Які перспективи і що потрібно робити?
- У разі зволікання з вирубкою уражених дерев вони перейдуть до категорії сухих і площі їх будуть збільшуватися, а ліси – перетворюватимуться у мертві. Паралельно будуть утворюватися нові осередки уражених сосняків. Головне завдання - зменшити темпи і обсяги поширення шкідників лісу та запобігти їхньому масовому розповсюдженню.
Р.S. Останнім часом поширились акції протесту проти вирубки лісу. Використовуючи незадоволення людей, деякі політики організовують такі акції і перетворюють їх на власний політичний піар.
Не вникаючи в суть проблеми та шляхи її вирішення учасники таких політичних акцій намагаються звинуватити лісівників у знищенні лісових масивів. Тому, враховуючи останні події, працівники Радомишльського лісомисливського господарства звернулись до начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства А.Б. Курівського, голови Радомишльської районної державної адміністрації С.В. Ковальчук, Радомишльського міського голови В.Р. Тетерського з проханням організувати зустріч з головою ГО «Дістало» В. Журавським.
