Як живеш, громадо?
1 квітня минуло 4 роки від початку реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, що стала основою створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Їх кількість на теренах України зросла нині до 735. Бюджетна децентралізація в рази збільшила фінансовий ресурс, що залишається в громадах: зросла, зокрема, плата за землю, на 70 відсотків побільшало надходжень податку на нерухоме майно. У зв’язку з цим ОТГ отримали право самостійно вирішувати ряд першочергових питань: ремонту доріг, покращення умов в освітній та медичній сферах, запровадження енергоощадних технологій, а також залучення вітчизняних і міжнародних інвесторів.
В нашому районі утворено три ОТГ: Вишевицьку, Потіївську та Радомишльську. Радомишльська – наймолодша з них, установча сесія тут відбулась в грудні 2017-го року. До її складу увійшло 15 сільських рад: Борщівська, Великорацька, Верлоцька, Заболотська, Кичкирівська, Котівська, Краснобірська, Кримоцька, Ставецька, Лутівська, Мірчанська, Меньківська, Осичківська, Пилиповицька та Раковицька, а також Радомишль, що став центром новоутвореної громади.
Чим живе Радомишльська ОТГ, які виклики сьогодення доводиться вирішувати її керівному складу, депутатському корпусу та тим, хто нині очолює старостинські округи, журналісти «Зорі Полісся» ведуть мову з міським головою Радомишльської об’єднаної територіальної громади Володимиром ТЕТЕРСЬКИМ.
– Володимире Романовичу, відомо, що у зв’язку із децентралізацією чимало обов’язків центральна влада переклала на місцеві бюджети, тож хотілося б знати, чи впорається громада із таким фінансовим навантаженням?
- Дійсно, утримання освітніх, медичних, культурних закладів, пільгове перевезення пасажирів автомобільним і залізничним транспортом, ремонт доріг та багато чого іншого віднині має вирішуватися за рахунок місцевих коштів. Тож працюємо над тим, аби до бюджету вчасно і в повному обсязі надходила плата за землю, різного роду збори й податки, та щоб, врешті-решт, був виведений на поверхню так званий тіньовий бізнес, власники якого винаймають робітників без офіційного працевлаштування, ухиляючись при цьому від сплати податків.
Маємо ми вагому, дієву підтримку і від народного депутата України Павла Дзюблика, чиїми стараннями залучаються державні кошти на розвиток освітньої та медичної галузей Радомишльщини, а також від депутатів Житомирської обласної ради Анатолія Павленка і Миколи Григоровича, які працюють над покращенням інвестиційного клімату нашого регіону, та переймаються проблемними питаннями, що потребують нагального вирішення.
– А як вирішуються ці проблеми в старостинських округах?
- Перед тим, як дати згоду увійти до складу ОТГ, кожна сільська рада окреслила проблеми, з якими не змогла впоратися самотужки. Тож, врахувавши усі «за» та «проти», було ухвалено рішення про підтримку лікарських амбулаторій, ФАПів, навчальних закладів, Будинків культури та клубів, а також щодо ремонту доріг у сільській місцевості. Так, маємо намір побудувати в Борщеві амбулаторію сімейного типу і житло для медика; зробити капітальний ремонт покрівлі Великорацького Будинку культури; відремонтувати покрівлю Верлоцького клубу та облаштувати нову огорожу на місцевому кладовищі; замінити вікна в Пилиповицькій медамбулаторії та полагодити в цьому селі покрівлю Будинку культури. Є напрацювання й по інших старостинських округах: виготовлено проектно-кошторисну документацію по капітальному ремонту Мірчанського та Білківського клубів; заплановано ремонт Меделівської амбулаторії , покрівель Заболотського клубу та в клубі Глухова Першого. До того ж у всіх клубах і будинках культури громади буде налагоджено належне й дієве опалення.
– Читачів газети цікавить, чи планується ремонт фасаду райлікарні, яка функціонує в приміщенні колишньої земської управи, та які перспективи щодо закінчення будівництва нової поліклініки, яке триває вже майже 20 років?
- Минулоріч було капітально відремонтовано покрівлю хірургічного відділення, а в 2018-му – на часі ремонт фасаду нашої центральної районної лікарні. В ході будівельних та ремонтних робіт буде збережено первісний вигляд цієї унікальної споруди, а також старовинне ліплення, що є окрасою і своєрідною візитівкою цього приміщення. Про закінчення ж будівництва нової поліклініки поки що не йдеться, бо на це потрібні дуже великі кошти, тож будемо утримувати в належному стані ті будівлі, де розташовані кабінети медпрацівників.
– Сьогодні чимало громад прагнуть залучити для своєї розбудови кошти Державного фонду регіонального розвитку. Радомишлянам це вдається?
– Так. Під час нещодавньої своєї поїздки на Радомишльщину голова облдержадміністрації Ігор Гундич ознайомився з проектом реконструкції радомишльського спорткомплексу «Динамо», який Радомишльська РДА і міська рада подали на конкурс до ДФРР. Наші бачення і пропозиції дістали підтримку обласної влади, тож розраховуємо на виконання цих робіт в нинішньому році. Загальна кошторисна вартість об’єкту – 11,6 мільйона гривень. Зазначу, що за умовами ДФРР 70 відсотків цієї суми фінансує державний бюджет, решту – громада, а це – 3,4 мільйона.
– Останніми роками у місті чимала увага приділялась утриманню в належному стані освітніх закладів. Така політика продовжиться?
– Звичайно. У планах цього року – заміна покрівлі у школах №3 і №5, дитсадку №6. У цьому садочку буде також бюджетним коштом відремонтоване одне з його приміщень. У ДНЗ №5 переобладнуватиметься котельня, яка перейде на альтернативне газу паливо – на дрова. У навчально-виховному комплексі №4 буде добудовано три класних кімнати. У садочку №4 ремонтуватиметься харчоблок.
– Володимире Романовичу, щороку навесні насамперед постає проблема стану наших вулиць і доріг, ями на яких зазвичай утворюються швидше, ніж ремонтуються. Як громада сподівається поліпшувати цю ситуацію?
– Як відомо, цього року дороги розподілено на державні, місцеві і комунальні. Державними опікується «Укравтодор», місцевими – Служба автомобільних доріг у Житомирській області, комунальними – громади. Відповідно розподіляються й ресурси. Що стосується територіальної дороги державного значення Малин – Кочерів, то обласна дорожня служба вже оголосила тендер на її поточний ремонт у цьому році від Кочерова до Радомишля.
Є сподівання, що почнеться нарешті ремонт і мосту через Тетерів. Принаймні на цьому нещодавно наголошувалося на одній з нарад у голови ОДА. За кошти, які виділялися на ремонт мосту торік, уже виготовлено проект.
У межах громади продовжиться капітальний ремонт автошляху Радомишль – Чайківка (йдеться про ділянку Верлок – Борщів). Крім того, готуються проекти для ремонту доріг з Радомишля до Кичкирів (у минулому році тут проклали першу чергу асфальту), Раковичі – Радомишль, Хомівка – Кримок, Філонівка – Котівка (цим шляхом курсує шкільний автобус, що підвозить школярів до опорного навчального закладу – Радомишльської гімназії, тож він потребує поліпшення).
- А як буде з вуличним ремонтом у населених пунктах громади?
– У райцентрі в цьогорічних планах – капітальний ремонт вулиці отамана Орлика (колишня Пархоменка) на одному з її аварійних відрізків, Малої Житомирської з тротуарами (від вулиці Міськради до отамана Мордалевича – колишня Котовського), самої вулиці Мордалевича (від майдану довкола пам’ятника першим механізаторам - до вулиці Шевченка), Русанівської (від автопідприємства – до вулиці Покровської). Заплановані також роботи з водовідведення на низинній ділянці вулиці Горького. Нині готується відповідна проектно-кошторисна документація.
Центральні вулиці ремонтуватимуться у Великій Рачі (від повороту на Чудин - до сільради) і в Раковичах. В Осичках впорядковуватимуться сільські вулиці і дорога до Русанівки. У Ставках, де торік було зроблено якісний ямковий ремонт центральної дороги, для її зміцнення плануємо виконати роботи з поверхневого обробітку дорожнього полотна. У Лутівці передбачено ремонт трьох вулиць з прокладанням асфальту, а ще – спорудження двох автобусних зупинок. Буде також доведено до ладу під’їзний шлях до Таборища.
– Хто виконуватиме ці роботи?
– Передусім, звичайно, підрядники за відповідною тендерною процедурою. Ямковий ремонт робитиме і міське комунальне підприємство з благоустрою міста. Для цих потреб, до речі, закупили за кошти міського бюджету спеціальну технологічну установку, щоб ремонт був ефективним та якісним, а вкладений асфальт не сходив навесні разом зі снігом.
– Комунальна сфера й надалі матиме бюджетну підтримку?
– Без цього зараз не обійтися. От і на цей рік заклали в бюджет 2,5 мільйона гривень на спорудження станції знезалізнення води для міського водогону, щоби поліпшити якість питної води. А загалом витрати комунальників на 85 відсотків покриваються за рахунок бюджету. Це, звичайно, ненормально, бо комунальна сфера повинна бути прибутковою і сама заробляти на себе, як це робиться в розвинених регіонах. Я маю на увазі не збільшення тарифів, а ефективне господарювання, починаючи від, наприклад, охоплення договорами з утилізації сміття без винятку усього населення і господарників, переробки відходів, налагодження обліку води та стоків, зниження енерговитрат, запровадження сучасних технологій і багато іншого. Над цим постійно працюємо, вивчаючи кращий досвід інших.
– Але для запровадження нового й сучасного знову таки потрібні кошти…
– І самі вони не з’являться, бо все ж, чого гріха таїти, передаючи громадам певні сфери та повноваження, центральна влада не в повній мірі спрямувала на місця їх фінансову підтримку, тому шукаємо інші шляхи додаткового наповнення бюджету. Вагомим чинником тут є, скажімо, плата за землю. Бо, господарюючи на певній території, далеко не всі структури поспішають узаконити ці земельні ділянки. Наприклад, нещодавно проаналізували, що на вулиці Промисловій, де ведуть виробничу діяльність 11 підприємців, об’єкти яких обіймають чималу територію, майже половина з них за користування землею не сплачує ні копійки. І таких виробництв і в Радомишлі, і довкола нього, і в селах вистачає. У цьому переліку й машинобудівний завод, з яким судова тяганина з цього приводу тягнеться вже не один рік.
Те ж стосується й оформлення підприємцями-виробничниками законних трудових договорів зі своїми працівниками. І тут не лише недоотримує бюджет, а й самі трудівники, позбавляючись належних соціальних гарантій. Аби домогтися законодавчих вимог, у штаті громади працює інспектор по праці, робота якого, сподіваюся, буде мати належну віддачу. Так само, як і від новоствореного відділу економічного розвитку, транспорту, туризму та інвестицій, щоби інвестиції в назві підрозділу впроваджувались у реальні інвестиційні проекти, європейські й міжнародні гранти та інше.
– Ведучи мову про новостворені об’єднані громади, голова ОДА нещодавно звернув увагу на надміру роздуті штати у деяких з них. Радомишльської це стосується чи ні?
– Формуючи управлінські структури громади, керувалися досвідом інших, який засвідчує, що витрати на апарат управління не повинні перевищувати 15 відсотків бюджету громади. У нас вони нині становлять 12 відсотків. Притому слід зазначити, що після формування громади штат райдержадміністрації скоротився на 25 працівників, районної ради – майже вдвічі. У старостинських округах, утворених замість сільських рад, залишились лише староста і діловод. Була у нас дискусія з приводу доцільності посади діловода, але, вважаю, потреба в цьому є, адже людям доводиться вирішувати на місцях чимало паперових та інших справ. Та й повинен же хтось підміняти старосту за його відсутності (відрядження, відпустка тощо).
– Впорядкування населених пунктів передбачає й їх озеленення, бо складається враження, що дерева у нас тільки вирізають, натомість забуваючи їх потому посадити. Це є в порядку денному громадської влади?
– Безумовно. І певен, що радомишляни це відчують уже до традиційного Дня міста, який цього року відзначатимемо 27 травня. До цієї дати у місті і в селах здійснюватимуться відповідні і теж традиційні весняні заходи з благоустрою, санітарного очищення і, звичайно, озеленення. Притому у нас вже добре склалося, що долучаються до робіт з наведення ладу, на вулицях, у скверах, парках, місцях громадського відпочинку люди за особистою чи громадською ініціативою. Завжди їх підтримували і будемо підтримувати. Якщо, приміром, хочуть люди висадити дерева чи квіти на вулиці, в іншому громадському місті, надамо при потребі саджанці. Якщо толокою десь прибрали сміття, так само допоможемо його вивезти комунальним транспортом.
– Володимире Романовичу, наше інтерв’ю відбувається напередодні великого православного свята – Воскресіння Христового, яке символізує торжество віри, надії й любові до ближнього, оновлення і чистоти наших помислів та бажання творити добро. Що б Ви побажали жителям міста й району у переддень Пасхи Христової?
- Перш за все, - міцного здоров’я, святкового настрою, родинної злагоди, щастя, порозуміння та взаємоповаги, а нашій рідній Україні, і зокрема, Радомишльщині, – миру, процвітання та Божого благословення.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Вели інтерв’ю
Н.ДАНИЛЮК і В.МОЛОДИКО
