Радомишльська громада провела в останню путь Захисника України Юрія Кузьменка
10 липня Радомишльська громада та Великорацький старостинський округ із глибоким сумом провели в останню земну дорогу нашого земляка, мужнього воїна, люблячого чоловіка, батька, сина, друга – Кузьменка Юрія Костянтиновича.
Юрій народився 24 квітня 1979 року у селі Велика Рача в багатодітній родині. Тут минули його дитячі роки, тут він зростав серед щирих і працьовитих людей, навчався у Великорачанській загальноосвітній школі, яку закінчив у 1996 році.
Односельці, друзі та знайомі пам'ятають Юрія як добру, відкриту й життєрадісну людину. Він умів підтримати словом, завжди був готовий прийти на допомогу, мав багато друзів і був душею компанії.
Особливе місце в його житті займав футбол. Захищаючи честь рідного села та району на спортивних майданчиках, він проявляв ті риси характеру, які згодом стали його життєвим кредо: наполегливість, витримку, відповідальність і командний дух.
Після закінчення школи Юрій здобув професію у Радомишльській школі автомобілістів, а у 1997 році пройшов строкову військову службу. Повернувшись додому, працював у різних сферах, а згодом знайшов своє покликання у будівництві транспортної інфраструктури.
Він створив міцну сім'ю, будував власний дім, був турботливим чоловіком і безмежно любив свою доньку, яка стала найбільшою радістю його життя.
Коли Україна стала на захист своєї незалежності, Юрій не залишився осторонь. 13 липня 2023 року він був призваний на військову службу за мобілізацією та став до лав Збройних Сил України. Проходив службу водієм мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти.
Серед побратимів він мав позивний «Дід». За мужність, витримку та відданість військовій присязі Юрій заслужив високу честь – отримав берет кольору морської хвилі, який є символом сили, стійкості, професіоналізму та братерства українських морських піхотинців. Право одягнути його отримують лише військовослужбовці, які успішно проходять жорсткі випробування або гідно проявили себе в бойових діях.
Він воював на найгарячіших напрямках фронту, неодноразово отримував поранення, але після лікування щоразу повертався до побратимів. Його поважали за незламний характер, людяність, готовність підтримати товаришів і вірність військовому братерству. За мужність і самовіддану службу був відзначений державними нагородами.
17 червня 2026 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гусинка Харківської області Юрій Кузьменко отримав тяжке поранення. Після евакуації проходив лікування у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, де лікарі до останнього боролися за його життя. На жаль, 4 липня 2026 року серце Захисника зупинилося.
Юрій Кузьменко віддав найдорожче — власне життя — за свободу України, мирне майбутнє своєї доньки, своєї родини, своєї громади та кожного з нас.
Ми низько схиляємо голови перед світлою пам'яттю нашого Героя. Його ім'я назавжди залишиться в історії Великої Рачі, Радомишльської громади та України як символ мужності, честі й самопожертви.
Радомишльська міська рада та вся громада висловлюють щирі співчуття дружині, доньці, батькам, рідним, друзям і побратимам Юрія Кузьменка. Розділяємо ваш невимовний біль і сумуємо разом із вами.
Вічна пам'ять і слава Герою України! 🇺🇦
