Мати наша – сива горлиця, всі до неї так і горнуться...
У хаті, де мешкає Меланія Фотіївна Філатенко, - як в українській світлиці: кругом вишивані рушники, килими, подушки, а квітів стільки, що аж очі вбирає. Уродженка с.Речиця Чорнобильського району, вона, як і її земляки, змушена була назавжди покинути рідні місця, уражені смертоносною радіацією. Проживала із сестрою Софією в Макарівському районі, а затим переїхала на Хмельниччину, хоча душею й серцем вболівала за рідне Полісся.ф
Тож, коли донька Галина купила для неї й тітки Софії будинок у Лутівці та зробила там із чоловіком Олександром гарний ремонт, привівши до ладу обійстя, Меланія Фотіївна ніби вдруге народилася, бо місцина дуже нагадувала їй рідне село, де пройшли її молоді роки, і де знайшла вона свою жіночу долю.
Невдовзі сюди переїхали й донька із зятем, і гарний, просторий будинок сповнився радістю й теплом доброї, дружної, працьовитої родини. Не так давно закінчила свій земний шлях Софія – сестра Меланії Фотіївни, чиє прізвище числиться в когорті трудівників, удостоєних високого звання Героя Соціалістичної Праці. А скільки почесних грамот і відзнак у самої Меланії! Змалку привчена до праці, жінка усе своє життя трудилася на землі, зустрічаючи в полі росяні ранки та вечірню зорю.
Таким же невтомним і працьовитим був і її чоловік Іван Максимович – фронтовик, орденоносець, який дійшов до Берліна та розписався на стінах поверженого рейхстагу.
Гарно жили Меланія та Іван: в родині зростали донечки й синочки, яким батьки дали освіту й навчили одвічній селянській мудрості – жити так, щоб не осоромити свій рід і бути справжніми господарями на рідній землі.
Сьогодні Меланія Фотіївна Філатенко – берегиня славної, великої родини, яка обдарувала її 9 онуками, 16 правнуками і двома праправнуками. 5 січня у колі рідних та близьких вона відсвяткувала свій 100-річний ювілей, із яким її привітали: голова районної ради Олександр Потієнко, міський голова Радомишльської об’єднаної територіальної громади Володимир Тетерський, перший заступник голови райдержадміністрації Віктор Приймак, в.о.Лутівського сільського старости Ніна Василишина, член Президії районної ветеранської організації Борис Бількевич та голова Лутівської первинної ветеранської організації Казимир Шатило. Вони щиросердно бажали ювілярці міцного здоров’я, а вона зичила дорогим гостям щастя та такого ж довголіття, яке їй подарувала доля, заспівавши насамкінець свою улюблену пісню «Ой хмелю ж мій, хмелю», порадувавши присутніх своїм оптимізмом і щирою любов’ю до оточуючого її світу.
З роси і з води Вам, Меланіє Фотіївно! Будьте здорові, дорога наша поліська Берегине!
Наталія ДАНИЛЮК.
